НЕ ПЛУТАТИ З ОЗЛОБЛЕНІСТЮ ТА ЗІ ЗЛОМ ЯК ПОНЯТТЯМ
Там, де довго пригнічується злість, там втрачається доступ до енергії бажань (я не знаю, чого я хочу), там згодом з’являється переживання «я не знаю, хто я, я не знаю, який я«, там з’являються різні болячки, якщо її довго і дуже ретельно пригнічувати. Там з’являються неконтрольовані спалахи чого завгодно — тотальна вина (читай — агресія, спрямована на себе), там може утворитися депресія, там з’являється внутрішній критик, який жирним тролем поселяється в голові і кожен крок знецінює, ставить під сумнів власну добрість, і щоб не зруйнуватися від цього всього, виникають проекції у зовнішній світ — усі люди навкруги стають 💩, погода теж, та взагалі багато чого відразу ж стає 💩 та несправедливістю.
Там, де злість пригнічується, там виникають постійні образи, від яких можна нескінченно плакати в подушку ночами, або ходити з часто запаленим горлом.
